Шестой президент - вопреки "корифеям"

[Вэл]

Геннадий Друзенко. учёный-конституционалист.

ещё в 14-15 годах создал добровольческий госпиталь, с началом полномасштабного вторжения госпиталь активно включился в оказание первой помощи на фронте. через госпиталь прошло несколько десятков тыс. раненых. недавно Друзенко заявил, что весь персонал встраивается в официальную военную медицину - мобилизуется. но что-то пошло не так.

Спойлер

Gennadiy Druzenko
2 год

ІНШИЙ ДНК
(програмне інтервʼю на Цензор.нет)
Ще кілька місяців тому я був певен: час добровольців минув, а отже Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. Миколи Пирогова має мобілізуватись. Виявилось, що добровольчий ДНК наразі несумісний з бюрократичним ДНК держави.
Наші перемовини з кількома силовими структурами (які очолююють чудові бойові командири) діагностували прикрий факт: державна матриця агресивно відторгає добровольчу, хоча наразі неспроможна забезпечити якісну медичну допомогу на фронті у належному обсязі та належного рівня.
Напевно саме так народжуються контреліти, які – розчарувавшись у спробах змінити систему зсередини – знаходять сміливість творити іншу реальність із себе. Яку влада воліє блюрити, бо ми у неї мов більмо на оці 🙂.
Про непрості взаємини держави та добровольців, про потребу дорослішати для українських можновладців та суспільства, про нечорнобілий світ та плани на майбутнє в програмному інтервʼю Цензор.нет, яке ми записали з чудовою Ольгою Москалюк (посилання в першому коментарі).
Маленький тизер: "Буде страшно, якщо ми переплутаємо початок і кінець. Адже насправді кінець війни – це початок нашого шансу стати іншими. Я – вчений і мрію про Україну, як про європейську Америку. Тобто про землю можливостей і свободи. Для мене ідеалом буде країна, коли сюди їхатимуть усі найбільш авантюрні, пасіонарні, творчі люди, бо тут буде створена така екосистема, яка дозволить їм максимально реалізуватися. Така собі американська мрія в українському виконанні. Якщо у нас вийде її втілити, значить, нам вдалася revolution, прорив у майбутнє. Якщo ні – oбмежилися independence…
Скільки там в Африці незалежних країн? Зо п’ять десятків. Не хотілося б бути схожими на жодну них (посміхається. – О.М.). Тому я і говорю про те, що перемога у війні – це тільки передумова для того, щоб стати щасливими, збудувати ефективну державу. Без другої частини перша знецінюється. Якщо ми виграємо війну, але не змінимо країну кардинально на краще, ми по суті зрадимо усіх тих, хто поклав життя задля нашої перемоги. Так, матимемо все в жовто-блакитних кольорах, вулиці Бандери будуть у кожному селі. Але ми не станемо від цього щасливими. Це найгірша "пастка переможця", в яку ми можемо потрапити".
#ПДМШ продовжує "доброволити" – скільки стане сил, людей та ресурсів.
Скільки протягнемо – залежить тільки від вашої підтримки. Бо за всі роки існування #ПДМШ працював виключно коштом приватних донорів та благодійників з усього світу. Лінк на інструменти допомоги в другому коментарі.

Screenshot from 2023-10-09 13-11-34.webp

[Вэл]

Сергій Власенко разом з Вячеславом Ільченком та
ще 15
.
Вибране · 20 год ·
Сьогодні на засіданні Юридичного Комітету ПАРЄ була підтримана ініційована мною поправка про визнання путіна нелегітимним президентом рф після цього президентського терміну (якщо він переобереться) та із закликом до всіх країн-членів Ради Європи, щодо обмеження контактів із ним, окрім, як з гуманітарних питань. Резолюція в залі буде голосуватися завтра.
Працюємо із делегаціями від інших країн та тримаємо кулаки на завтра!
Дипломатичний фронт -це теж важливо!
Окрема подяка- постійному представництву України при Раді Європи та особисто Борису Тарасюку та Ярославу Жиденку.

и результат:

[Николай]

Давно все признаки фашизма в РФ-ии проявлены, очень давно, все 14 признаков. Ром на кемеровском каганате вместе с другими админами отказались признать это, а может просто тупые теософы - Романов, Н.Кожанова и Зайцев - все с корочками членов ТО Адъяра.

Д-р Лоуренс Бритт, Британский политолог, занимался изучением фашистских режимов Гитлера (Германия), Муссолини (Италия), Франко (Испания), Сухарто (Индонезия) и Пиночета (Чили). Пришел к выводу, что все фашистские режимы имеют 14 общих признаков.
(Источник: Free Inquiry magazine, Spring 2003, р.20)
1. Навязчивая пропаганда патриотизма
2. Пренебрежение к общепризнанным правам человека
3. Выявление врага
4. Преимущественное положение спецслужб, полиции и вооруженных сил
5. Сильная дискриминация по признаку половой принадлежности
6. Контроль над СМИ
7. Маниакальное увлечение национальной безопасностью
8. Переплетение религии и власти
9. Защита корпораций
10. Притеснение профсоюзов
11. Презрение к интеллигенции и искусству
12. Навязчивая идея преступления и наказания
13. Необузданное кумовство и коррупция
14. Мошеннические выборы.

Контроль над судами, законодательным, исполнительным, правоохранительным, надзорным органами.

Изучив опыт семи фашистских режимов — от Гитлера до Пиночета, британский политолог Лоуренс Бритт сформулировал их общие черты. Наряду с политическими аспектами они включают и общественные тенденции: национализм, милитаризм, сексизм. Известный чилийский психолог и мыслитель Клаудио Наранхо, приводя этот список в своем изложении в книге «Исцелить цивилизацию», отмечает, что фашизм, постоянно совершенствуясь, захватывает современный мир.
Речь идет не просто о потере свободы, а прежде всего об определенной коллективной ментальности. И вот ее признаки.
1. ЯРКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ НАЦИОНАЛИЗМА
Торжественная демонстрация флагов, гордость военными достижениями, призывы к национальному единству на этом фоне характерным образом увязываются с подозрениями ко всему иностранному и с вспышками ксенофобии.

2. ПРЕЗРЕНИЕ К ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА
Права человека обесценивались — они препятствовали исполнению целей правящей элиты. Используя пропаганду, такие режимы добивались того, что население покорно принимало нарушения прав человека, и социально изолировали и демонизировали тех, кто был объектом этих нарушений.
3. ПОИСК «КОЗЛОВ ОТПУЩЕНИЯ»
Одной из самых значимых общих черт фашистских режимов был поиск врагов для возложения на них ответственности за свои ошибки, отвлечения населения от других проблем и направления социального разочарования в контролируемое русло. Люди, выступавшие против, получали ярлык «террористов» и соответствующее обращение.
4. ЗАСИЛЬЕ ВСЕГО ВОЕННОГО [в РФ-ии засилье спецслужбы!]
Правящая элита всегда отождествляла себя с армией. Огромная часть национальных ресурсов шла на военные расходы, даже если при этом трудно было обеспечить внутренние потребности страны. Для этих режимов военная мощь была выражением национального превосходства, и они использовали ее при любой возможности, чтобы запугать соседей и увеличить свою власть и престиж правящего класса.
5. ПОВСЕМЕСТНЫЙ СЕКСИЗМ
При фашизме в женщинах видели граждан второго сорта, сохраняли твердую позицию против абортов. Это отражалось и в драконовских законах, пользовавшихся поддержкой со стороны традиционной религии страны.
6. КОНТРОЛЬ НАД СРЕДСТВАМИ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ
Средства массовой информации при фашизме часто находились под жестким контролем властей и ни на шаг не могли отступить от линии партии. Методы контроля включали не только выдачу разрешений и доступа к ресурсам, экономическое давление и настойчивые призывы к патриотизму, но и угрозы.
7. ОДЕРЖИМОСТЬ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТЬЮ
Аппарат национальной безопасности служил фашистским режимам репрессивным инструментом, работавшим в условиях секретности и без ограничений. При этом любое сомнение в его деятельности клеймилось как предательство.
8. СВЯЗЬ МЕЖДУ РЕЛИГИЕЙ И ПРАВЯЩИМ КЛАССОМ
Пропаганда поддерживала иллюзию того, что фашистские лидеры выступают защитниками веры, а их оппозиция — безбожники. У людей складывалось ощущение, что противиться находящейся у власти элиты — все равно что восстать против религии.
9. ЗАЩИТА ВЛАСТИ КОРПОРАЦИЙ
Тогда как частная жизнь обычных граждан находилась под строгим контролем, крупные компании могли действовать с относительной свободой. Корпорации не только гарантировали мощное военное производство, но и выступали дополнительным средством социального контроля.
10. ПОДАВЛЕНИЕ РАБОЧИХ ОБЪЕДИНЕНИЙ
Рабочие движения считались силой, которая могла бросить вызов политической гегемонии правящего класса и поддерживающих его предпринимателей. Такие движения подавлялись и приравнивались к криминальным группировкам. На бедные слои населения смотрели с презрением и подозрением.
11. ПРЕЗРЕНИЕ К ИНТЕЛЛЕКТУАЛАМ И ИСКУССТВУ
Считалось, что интеллектуальная и академическая свобода угрожает национальной безопасности и патриотическим идеалам. Свобода мысли и выражения осуждалась и подавлялась.
12. ОДЕРЖИМОСТЬ ПРЕСТУПЛЕНИЕМ И НАКАЗАНИЕМ
Численность заключенных при фашизме была очень высокой, при этом полиция получала героическую репутацию и почти неограниченную власть, что приводило к многочисленным злоупотреблениям. Чтобы оправдать расширение полномочий полиции, власти стимулировали у населения страх перед преступниками, предателями и врагами.
13. ПРОТЕКЦИОНИЗМ И КОРРУПЦИЯ
Предприниматели, близкие к власти, использовали свое положение для обогащения. Коррупция развивалась в обоих направлениях: фашистский режим получал финансовую помощь от экономической элиты, а та — политические услуги от правительства. Члены властной элиты часто пользовались своим положением и для присвоения национальных ресурсов.
14. ПОДТАСОВКА РЕЗУЛЬТАТОВ ВЫБОРОВ
Якобы свободные выборы были, как правило, фиктивными. При реальных выборах правящие элиты стремились манипулировать кандидатами, чтобы получить выгодный результат.»

[Вэл]

Ну, Юля только и делает, что публичные "всеосяжные" анализы. "Вона працюе!". Мы в курсе. :pleasantry:

там в этом анализе она вспоминала про схемку вывода бюджетных средств (около 100 млд гр в год) через НБУ в коммерческие банки.

так вот известный украинскии финансовый аналитик (с геополитикой в контексте) день назад подтвердил, что эта схема работает уже второй год. и пожаловался, что группа читателей начала наезжать на него лично, без попыток опровергнуть его наблюдения/анализ.

:-)

Спойлер

Алексей Кущ
1 д.

У каждой ошибки есть не только имя и отчество.
Еще прилагается и чек за ошибку.
На нем может быть написана сумма в пару гривен, а может и на миллиарды.
А если ошибка злонамеренная, с гнилой подложкой частного интереса, то ее цена может быть чудовищной.
В 2024 году НБУ перечислит в бюджет рекордно низкую сумму своей прибыли - всего лишь 17 млрд грн.
И это во время войны.
Куда пропали деньги? Ведь НБУ получает их вагон и маленькую тележку.
Он переоценивает свои резервы, продает с наваром валюту на межбанке.
И главное - он купил у Минфина военных облигаций на 400 млрд грн, процент по которым привязан к его же учетной ставке, то есть он составил в этом году 20-25%.
Это как вкладчику в банке дать возможность устанавливать процент по его же депозиту.
По военным облигациям НБУ получит за год чуть менее 100 млрд грн дохода.
Так куда пропали деньги?
Дело в том, что Нацбанк их перечислил коммерческим банкам - примерно те же 100 млрд грн.
Сделал он это, выплачивая банкам доходы по своим депозитным сертификатам, купленным оными.
По сути, НБУ превратился в транзитный узел по прокачке 100 млрд грн из бюджета в пользу банков, сформировав им рекордную прибыль.
То есть, НБУ произвел отчуждение 100 млрд грн государственных средств в пользу частных структур.
Правда, там есть и госбанки, но они по сути у нас тоже "частные".
Во время войны, только банки получили от государства полную компенсацию потерь плюс прибыль.
Я поражаюсь мотивации тех, кто у нас продолжает платить налоги.
Зная что Минфин перечислит их НБУ, а тот - коммерческим банкам.
Кстати, дополнитнльное налогообложение мегаприбыли банков должно быть введено лишь со следующего года, когда учетная ставка снизится и финансовое наполнение схемы резко сократится, то есть такой мегаприбыли у банков уже не будет.
Совпадение?

Алексей Кущ написал об этом только вчера. а когда об этом сказала Ю? - месяц назад без недели.

:-)

[djay]

Ну, Юля только и делает, что публичные "всеосяжные" анализы. "Вона працюе!". Мы в курсе.

там в этом анализе она вспоминала про схемку вывода бюджетных средств (около 100 млд гр в год) через НБУ в коммерческие банки.

так вот известный украинскии финансовый аналитик (с геополитикой в контексте) день назад подтвердил, что эта схема работает уже второй год. и пожаловался, что группа читателей начала наезжать на него лично, без попыток опровергнуть его наблюдения/анализ.

:-)

Спойлер

Алексей Кущ
1 д.

У каждой ошибки есть не только имя и отчество.
Еще прилагается и чек за ошибку.
На нем может быть написана сумма в пару гривен, а может и на миллиарды.
А если ошибка злонамеренная, с гнилой подложкой частного интереса, то ее цена может быть чудовищной.
В 2024 году НБУ перечислит в бюджет рекордно низкую сумму своей прибыли - всего лишь 17 млрд грн.
И это во время войны.
Куда пропали деньги? Ведь НБУ получает их вагон и маленькую тележку.
Он переоценивает свои резервы, продает с наваром валюту на межбанке.
И главное - он купил у Минфина военных облигаций на 400 млрд грн, процент по которым привязан к его же учетной ставке, то есть он составил в этом году 20-25%.
Это как вкладчику в банке дать возможность устанавливать процент по его же депозиту.
По военным облигациям НБУ получит за год чуть менее 100 млрд грн дохода.
Так куда пропали деньги?
Дело в том, что Нацбанк их перечислил коммерческим банкам - примерно те же 100 млрд грн.
Сделал он это, выплачивая банкам доходы по своим депозитным сертификатам, купленным оными.
По сути, НБУ превратился в транзитный узел по прокачке 100 млрд грн из бюджета в пользу банков, сформировав им рекордную прибыль.
То есть, НБУ произвел отчуждение 100 млрд грн государственных средств в пользу частных структур.
Правда, там есть и госбанки, но они по сути у нас тоже "частные".
Во время войны, только банки получили от государства полную компенсацию потерь плюс прибыль.
Я поражаюсь мотивации тех, кто у нас продолжает платить налоги.
Зная что Минфин перечислит их НБУ, а тот - коммерческим банкам.
Кстати, дополнитнльное налогообложение мегаприбыли банков должно быть введено лишь со следующего года, когда учетная ставка снизится и финансовое наполнение схемы резко сократится, то есть такой мегаприбыли у банков уже не будет.
Совпадение?

Алексей Кущ написал об этом только вчера. а когда об этом сказала Ю? - месяц назад без недели.

:-)

Вэл, это какая-то фигня. Нацбанк и должен быть посредником на межбанке. Так заложено в его функциях. И это нациольнальный банк - вся его прибыль идет государству. Чушь понаписывали. Вроде того, что Янукович удрал с камазом налички...

[Вэл]

давненько мы тут не поминали шестого, который вопреки "корифеям".

журнал TIME вышел с шестым на обложке. но шестой на обложке маленький и почти спиной к читателям.

4a9b59a-zelensky.jpg

в самом журнале есть статья Саймона Шустера, которая наделала уже много шуму в украинских пабликах. есть в переводе на русский и украинский - ищите в гугл.
я не читал и разбирать не буду - мне достаточно было послушать серию комментариев со всех сторон и "за" и "против".

прим.: Саймон Шсутер для меня обыкновенное журналистское чмо. он до этого уже успел отметиться несколькими статьями по украино-российской проблематике (родился в москве, семья эмигрировала в штаты в 1989, вернулся в москву в 2006 в качестве корреспондента нескольких крупных американских медиа).

но дело не в этом Шустере. а в самой статье и оформлении обложки журнала TIME.

"шестой" сдулся.

:-)

[Николай]

давненько мы тут не поминали шестого, который вопреки "корифеям".

журнал TIME вышел с шестым на обложке. но шестой на обложке маленький и почти спиной к читателям.
...
в самом журнале есть статья Саймона Шустера, которая наделала уже много шуму в украинских пабликах. есть в переводе на русский и украинский - ищите в гугл.
я не читал и разбирать не буду - мне достаточно было послушать серию комментариев со всех сторон и "за" и "против".
...
Саймон Шсутер для меня обыкновенное журналистское чмо. он до этого уже успел отметиться несколькими статьями по украино-российской проблематике (родился в москве, семья эмигрировала в штаты в 1989, вернулся в москву в 2006 в качестве корреспондента нескольких крупных американских медиа).

но дело не в этом Шустере. а в самой статье и оформлении обложки журнала TIME.

"шестой" сдулся.

:-)

"шестой" сдулся. - чмошник-президент! Если сказать мягко, вероятнее предатель. Он с Ермаком давно желают заменить Залужного и свалить на него неудачи контрнаступления, избавившись от вероятного победителя на следующих президентских выборах.
Одна проблема - лузера и чмошника, если назвать своими именами, презирают все в ЕС и Америке и потому такая обложка, что молчать уже нельзя. Зеленский врёт, как дышит. Ему и его ближайшей верхушке полгода, как предъявили претензии, потребовали реформы провести и очищение высшей власти от коррупции, но на выходе ничего нет.

[djay]

но дело не в этом Шустере. а в самой статье и оформлении обложки журнала TIME.

"шестой" сдулся.

:-)

Кто б сомневался, что ты найдешь чем подпереть собственные антипатии. Фокусами журналистов...

Во, и подтанцовка твоя с бубном выскочила. Со своим хроническим идиотизмом.

[Вэл]

в связи с запросом Байдена в конгресс о финансировании Украины.
прежде чем дать добро, республиканцы хотят услышать от администрации Байдена ответы на 12 вопросов. нижеследующий текст передан в администрацию спикером.
цитируемое на украинском.

Спойлер

Pavlo Sebastianovych
1 год ·
На фоні статті у Тайм ми не помітили звернення республіканців до Байдена, в якому міститься 12 питань, відповіді на які республіканці чекають перед тим, як голосувати за допомогу Україні.
Переклав текст звернення, питання в останній частині. Посилання на оригінал в першому коменті


ЧАСТИНА I: ВСТУП
Конгрес обговорює законопроекти про щорічні асигнування і запит Президента Байдена і його адміністрація на додатковій значущій пакет допомоги Україні (пряма військова допомога імекономічна та гуманітарна допомога). Це 24 мільярди доларів. Адміністрація надіслала листа спікеру Кевіну МакКарті 10 серпня 2023 року, в якому йдеться
«…Президент знову підтвердив, що ми будемо підтримувати Україну, оскільки вона захищає свій суверенітет, так довго, скільки буде потрібно, ця стратегія успішно об’єднала наших союзників
та партнерів…».
Президент також описує цю багатомільярдну допомогу
як те, що необхідно для підтримки України протягом двох місяців, що становить 12 мільярдів доларів США на місяць.
До цього за останні 19 місяців середня норма витрат
становив лише 6 мільярдів доларів на місяць. Тобто новий запит означає приблизно 2-кратне збільшення витрат. Це збільшення відбувається під час того, що найкраще описано
як глухий кут між українськими та російськими силами
на місцях у східному районі Донбасу і нової війни в Ізраїлі. Цей останній запит також надходить
на тлі тривалої, повної відсутності переконливої,
комплексної та перевіреної стратегії для перемоги
Президента Зеленського чи Президента Байдена.
Поточна позиція «чого б це не коштувало і так довго, як буде потрібно» не є розумною стратегією перемоги. Це в кращому випадку є стратегію заплющити очі щоб не бачити глухого кута, з якого немає виходу.
ЧАСТИНА II: ДВА ПОЛІТИЧНІ ОСТРОВИ, ЩО ДРЕЙФУЮТЬ У РІЗНІ БОКИ БЕЗ ПОДАЛЬШИХ ДЕБАТІВ
Зіставлення політики президента Байдена " чеків із незаповненою сумою" і політики кількох членів Конгресу "ні доларом більше" є разючим. Будь-який сторонній спостерігач може побачити ерозію підтримки майбутньої допомоги Україні не лише серед членів Конгресу, але й серед американського народу. Твердження президента Байдена про те, що його стратегія "чого б це не коштувало" "успішно об'єднала наших союзників", не відповідає дійсності. "Чого б це не коштувало" "успішно об'єднала наших союзників і партнерів", як виявилося, за іронією долі розділило американський народ і його представників. Я вважаю, що відсутність прозорості та підзвітності виконавчої влади в поєднанні з відсутністю узгодженої стратегії перемоги і шляху до миру є причиною цієї ерозії.
І як ті, хто підтримує ідею "чого б це не коштувало", так само як і ті, хто підтримує "ні долара більше"
створили поляризаційний дискурс, який, здається, не дає жодної розумної середини, яка б найкраще відображала волю американського народу. Будь-які військові зусилля, що фінансуються американськими платників податків, повинні мати підтримку і розуміння з боку
платників податків та їхніх представників у Конгресі.
ЧАСТИНА III: НЕОБХІДНИЙ
ПОВОРОТ У ПАРАДИГМІ
Після того, як я підтримав перші інвестиції в українські
військові зусилля, я вважаю, що не можу підтримувати майбутні запити на фінансування без гарантій адекватної прозорості, підзвітності та артикульованого шляху до перемоги. Перші інвестиції в основному складалися з надлишкових систем озброєнь, що були на озброєнні нашої армії. таких як ракети "Джавелін" і "Стінгер", термін придатності яких мали закінчитись протягом наступних 2-3 років і були зрештою витрачені на російські цілі, для яких вони призначалися (Стінгери були розроблені для російських вертольотів, а "Джавеліни" були призначені для російських танків Т72 і Т52). Ці ранні витрати
допомогли українським військам відтіснити російські війська в Донецьку і Луганську області з лютого по листопад
2022 року. Ці стратегічні інвестиції є причиною того, що Україна все ще існує сьогодні, і чому Зеленський та його уряд залишаються недоторканими. Вони також є причиною того, що голова КНР Сі сповільнив свої зусилля з планування анексії Тайваню аналогічним чином, і саме тому такі країни, як Південна Корея, Тайвань і Японія, подвоїли або потроїли свої інвестиції в оборону по відношенню до свого ВВП. Це значні прибутки від інвестицій, які США
отримали в результаті нашої підтримки України
на сьогоднішній день. Зусилля на місцях в Україні зайшли в глухий кут з листопада минулого року після виведення російських військ з Херсона. Обидві сторони зараз опинились у стані війни, яка нагадує Першу світову війну, ніж будь-яку сучасну битву. Війська змушені вести
тактику окопної війни під прикриттям потужних
інтегрованих систем протиповітряної оборони (IADS), таких як С-300 та С-400, які унеможливлюють будь-яку значущу
негайну повітряну підтримку. І хоча попередні прибутки від
наші інвестиції є значними як для нашої країни, так і для
наших союзників, вони супроводжувались і деякими
негативними наслідками. Вимоги "випереджувального укладання контрактів" для кращої підтримки України негативно впливають на вітчизняні програми виробництва систем озброєнь, програми продажу озброєнь за кордон (які використовуються для підтримки України).
програми продажу озброєнь за кордон (які використовуються для підтримки Тайваню), та іноземні військові фонди/фінансування (які використовуються
для підтримки Ізраїлю). Ми канібалізували наші власні
запаси і власні промислові потужності, щоб забезпечити
постачання в Україну без урахування взаємозаліків
для достатнього поповнення скарбниці. "Будь-якою ціною"
схоже, включає в себе негативний вплив на наші власні
спроможності та готовності. На тлі триваючої
війни в Ізраїлі і в тіні агресії з боку КНР
і того, що виглядає як неминуча загроза в Південно-Китайському морі, це небезпечні компроміси. Росія - це
повільний і великий сніжний ком; Китай - це прямий удар
в лоб, до якого ми повинні бути постійно
бути постійно готовими. Паралельно ми повинні гарантувати безпеку Ізраїлю і що наш союзник має адекватну підтримку проти іранської загрози і їхніх терористичних маріонеток, ХАМАС і Хезболли.
ЧАСТИНА IV: ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗАКЛИК ДО ПАУЗИ
Нинішня патова ситуація в Україні не викликає сумнівів. Водночас президент Байден очікує від Конгресу безстрокової і зростаючої фінансової підтримки
Конгресу на військові зусилля, не маючи при цьому ані окресленої стратегії, ані передбачуваного
шляху до переговорів. Це має бути тривожним сигналом для всіх нас. Будь-який відповідальний законодавець повинен ставити розумні запитання, перш ніж підтримувати ще більшу допомоги Україні з боку платників податків. Будь-який лідер з добрими намірами в Білому домі та в Офісі міністра оборони (МО) повинен "з усіх сил" намагатися відповісти на ці питання. Американський народ має
чітке і логічне право і обґрунтування сказати "досить"
до тих пір, поки на ці питання не буде дано адекватних відповідей, особливо в розпал кошмарної прикордонної кризи в нашій власній країні. Вони заслуговують на відповіді і мають право бути скептично ставитися до нашої нескінченної участі в чужій війні без того, щоб їх називали "симпатиками Путіна" або "проросійськими".
Я був би недбалим, якби не визнав, що цей тип інформації та надання критично важливих елементів для успішної військової кампанії - це, як правило, роль виконавчої, а не законодавчої гілки влади. Я пишу це не тому, що хочу виконувати роботу президента Байдена чи міністра оборони Остіна, а тому, що я відчуваю, що Україна врешті-решт впаде - або внаслідок зростаючої тенденції США до ізоляціонізму або в результаті презумпції нескінченної, безперспективної стратегії "галочок напроти" - якщо на ці питання не дадуть відповіді президент Байден і його адміністрація. Як людина, яка провела більшу частину свого дорослого життя, тренуючись боротися з росіянами, я вважаю, що краще за інших розумію
цінність перемоги над Росією в цьому конфлікті і
наслідки програшу України у цій війні. Хоча ми не можемо змінити людей у Білому домі, ми можемо змусити
змінити їхню поведінку, вимагаючи переконливих відповідей на обґрунтовані та необхідні питання, перш ніж ми виділимо більше коштів на зусилля, в які вже вкладено понад 100 мільярдів доларів США американських податків.
Ми також повинні використати цей останній запит як інструмент для того, щоб змусити наших союзників по ЄС і НАТО змінити свою поведінку. У той час як багато країн, таких як Польща, пішли далі і щоб допомогти Україні фінансово, військово та шляхом надаючи притулок мільйонам біженців, більшість членів НАТО і ЄС не "витягли своє навантаження" в плані прямої підтримки України, прямої підтримки НАТО чи інвестицій у власну військову оборону (у відсотковому відношенні).
оборонні бюджети (у відсотках від ВВП). США не можуть бути основним платником рахунків для НАТО і непередбачених обставин, які безпосередньо впливають на безпеку європейських партнерів по НАТО і ЄС. Президент Байден і Конгрес повинні вимагати від наших союзників більше інвестицій в місію НАТО і інтереси НАТО від наших союзників.
ЧАСТИНА V: ПОГЛЯД НА ЦИФРИ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ
І РУХ ВПЕРЕД
Пропонуємо вашій увазі огляд витрат США на підтримку
України на сьогоднішній день: майже половина витрат США
спрямована на гуманітарну допомогу та функції українського уряду, і, що особливо важливо, не на постачання систем озброєнь, боєприпасів та інших нагальних військових потреб. Ці цифри змушують замислитися над тим, як би виглядало поле бою
сьогодні, якби ми залишили гуманітарну та урядову допомогу нашим союзникам і партнерам на європейському континенті, а зосередили б свої зусилля на наданні
Україні переважну кількість матеріально-технічних засобів та озброєнь для розгрому російських військ до того, як вони встигнуть окопатися. Як ви можете бачити, цей новий запит коштує більше щотижневих витрат, ніж допомога, яку ми надавали на початку війни, коли Україна щотижня досягала значних успіхів. Порівняйте це з повільною, виснажливою війною, яку ми спостерігаємо сьогодні на місцях, і кінця-краю їй не видно. Лише з цієї причини ми повинні почути від виконавчої гілки влади і Міністерства оборони про те, як наша допомога порушить нинішній паритет і суттєво просуне і суттєво просуне українську лінію фронту.
ЧАСТИНА VI: ЗА МЕЖАМИ ЦИФР
Масштаб поточного запиту - який не не включає пояснення різкого збільшення витрат - вимагає більш ретельної перевірки та нагляду з боку Конгресу. Паралельно ми повинні вимагати більшого від наших європейських союзників. США повинні відокремити гуманітарну допомогу і прибрати будь-яке фінансування, яке субсидує українських урядовців, чиновників і працівників уряду. Якщо ми хочемо ефективно підтримувати військові зусилля, які рухаються вперед, я вважаю, що Америка повинна зменшити свою участь до того. що дозволяє вбивати росіян на фронті. Це означає надання необхідного озброєння
систем і тактики для перемоги, а не для нічиєї.
Це було б набагато доступніше для бюджету
і принесло б перемогу набагато швидше. Якщо ми
продовжуватимемо змішувати і розбавляти військову допомогу з гуманітарною допомогою, ми не підтримуємо перемогу, ми сприятимемо залежності від американських
платників податків і нічию на полі бою. Це призведе до дорогого і непідйомного тупика, який не матиме
відчутних критеріїв виходу і чітко визначеної "стратегії перемоги". Перш ніж я окреслю ключові питання, на які Білий дім і міністр оборони повинні вирішити перш за все,
ми повинні бути готові підтримати майбутні інвестиції в
Україну, я вважаю важливим висвітлити ключові стратегічні
помилки і прорахунки, які були допущені на сьогоднішній день. Ці помилки допомогли розпочати або увічнити цю війну. Я наголошую на цих помилках, тому що ми маємо дві критичні історичні моделі, які не є позитивними показниками майбутнього успіху. Перша історична закономірність полягає в тому, що Росія
має довгу історію початку і ведення затяжних
війни, не зважаючи ні на кров, ні на ресурси, ні на час.
З 1917 року Росія брала участь у 20 конфліктах середньою тривалістю 7,7 років. Вісім з цих конфліктів
тривали більше чотирьох років. А з 1980 року Росія
брала участь у шести конфліктах середньою тривалістю
п'ять років. Це демонструє готовність Росії
грати в довгу гру.
ЧАСТИНА VII: КРИТИЧНІ СТРАТЕГІЧНІ ПОМИЛКИ НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ
Другою і більш тривожною історичною закономірністю є довгий перелік провалів у сфері національної безпеки та міжнародної дипломатії за 2,5 роки перебування на посаді президента Джо Байдена. Він і його команда продемонстрували схильність до прийняття
найгірші рішення в цих питаннях, особливо під час виведення військ з Афганістану, яке увійде в історію як
як найбільш катастрофічна військова операція в американській історії.
Ці дві моделі не обіцяють нічого доброго для негайного і доступного вирішення конфлікту в Україні.
Вони є передвісниками дорогого і потенційно ескалаційного конфлікту з Росією, пронизаного майбутніми стратегічними помилками США. Я прогнозую майбутні стратегічні помилки, які будуть посилені шлейфом стратегічних помилок, вже здійснених
за цієї адміністрації. Ось стратегічні помилки адміністрації Байдена на сьогоднішній день:
1. Липень - вересень 2021 року: руйнівний вивід президента Байдена з Афганістану продемонстрував світові безпрецедентний рівень військової та дипломатичної слабкості. Це призвело до загибелі сотень афганських
афганських цивільних осіб і 13 американських військовослужбовців, а також до втрати критично важливого стратегічного плацдарму на
аеродромі Баграм (який знаходиться на задньому
ганку Китаю). Це також продемонструвало готовність США
відмовитися від партнера і поступитися
критично важливі стратегічні ресурси майже за одну ніч.
Це дало зелене світло Путіну, який починає накопичувати війська на кордоні України з Росією.
2. 19 січня 2022 року: У відповідь на пересування військ Путіна вздовж українського кордону,
президент Байден заявив, що "...це залежить
від того, що [Росія] зробить. Одна справа, якщо це буде
незначне вторгнення, і тоді ми в кінцевому підсумку
поговоримо про те, що робити, а що ні". Є полярно протилежне твердження "примус до миру ". Цей рівень "стратегічної невизначеності" підготував ґрунт для вторгнення Путіна всього через чотири тижні, яке розпочалося під егідою "незначного вторгнення" до нападу
на столицю України місто Київ лише через кілька днів.
3. Грудень 2022 - по теперішній час: США і союзники
застосовують поміркований підхід до санкцій
проти Росії, виключаючи три найбільші джерела надходжень до країни-агресора. Хоча економічні збитки були відчутні на ранньому етапі російська економіка змогла відновитися
і зцілитися в результаті цих вилучень на нафту, зерно та рідкоземельні метали. Ці пільги, зрештою, стали
рятувальним кругом для фінансування путінського вторгнення.
4. Січень - лютий 2022 року: США вирішили
вшанувати Конвенцію Монтре 1936 року, яка
обмежує і забороняє плавання військових кораблів
у критично важливе і стратегічне Чорне море (критично важливе для України, Криму та Росії). США виконали цю угоду і вивели всі кораблі ВМС США з Чорного моря, незважаючи на нагальну потребу у військово-морській присутності США як форми стримування і, можливо, навіть більше незважаючи на те, що США навіть не
навіть не підписали угоду щодо Конвенції. Цей крок дозволив російським флоту встановити раннє морське
домінування на морі навколо Криму та Одеси, яке
яке зберігається протягом першого року війни.
[Байден] і його команда продемонстрували схильність до прийняття найгірші рішення в цих питаннях, особливо під час виведення військ з Афганістану..."
5. Січень - липень 2022 року: Старші військові радники,
включно з головою Об'єднаного комітету начальників штабів і міністр оборони, припускаються трьох критичних
помилки в оцінках.
a. Вони вважали, що Україна впаде протягом
кількох тижнів. Очевидно, що це виявилося
дуже помилковим.
b. Вони недооцінили здатність українських бійців вивчати, переймати і застосовувати нові системи озброєнь. Неодноразові відмовки: "Це займе занадто багато часу
щоб навчити і оснастити їх" і "поки вони отримають цю зброю, війна закінчиться". зрештою стали стандартна відповідь протягом перших 4-6 місяців війни.
c. Вони прийняли політику надання Україні зброї, достатньої для виживання, побоюючись ескалації. На початку конфлікту це було обґрунтованим побоюванням.
конфлікту, але погрози Путіна про ескалацію вже давно
виявилися не порожніми. Цей стратегічний прорахунок
обійшовся нам набагато дорожче в довгостроковій перспективі і коштував українцям величезних і непотрібних втрат. Поведінка, заснована на страху, призвела до серйозних недоліків у перші 6-9 місяців війни.
Поєднання цих трьох помилок призвело до нездатності
і відсутності бажання розгорнути воєнні зусилля України на повну потужність. Таке фронтальне навантаження уможливило б ментальність "шоку і страху" і протистояння
і трепету" та контрнаступу, коли імпульс змінився б і російські війська відступали на схід і південь.
6. Лютий 2022 року - по теперішній час: Адміністрація Байдена ставить на перше місце безпідставну чутливість до ескалації конфлікту, а не створенню умов для того, щоб забезпечити перемогу України. Кілька систем озброєнь, які могли б "змінити правила гри" на полі бою, не були
надані Україні через побоювання, що надання
таких систем призведе до ескалації напруженості у відносинах з Росією. Така інверсія пріоритетів призводить до "повільного витікання" санкцій і запізнілих поставок критично важливих систем озброєнь, які в іншому випадку могли б призвести до врегулювання шляхом переговорів в результаті максимального тиску на Путіна. Ранній агресивний тиск завжди є сильнішим стримуючим фактором,, ніж запізнілий і нищівний тиск.
7. Лютий 2022 року - по теперішній час: Президент Байден
і держсекретар Остін приймають чек з откритою сумою" і
"чого б це не коштувало", яка не передбачає жодної
підзвітності, що лише гарантує патову ситуацію.
Ця "стратегія" породжує і заохочує обґрунтовану
опозицію до додаткового фінансування без
визначеного шляху (або спроби) до перемоги і миру.
8. Січень 2023 року - по теперішній час: Президент Байден і
Держсекретар Блінкен не виявляють жодного інтересу до того щоб змусити Україну і Росію сісти за стіл переговорів
про мирне врегулювання. Всі війни закінчуються за столом переговорів, і наразі не існує шляху, який би уможливив ці дискусії.
ЧАСТИНА VIII: НЕОБХІДНІ РОЗУМНІ ТА РАЦІОНАЛЬНІ УМОВИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ДОДАТКОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ
Після цих критичних стратегічних помилок і через ці невдачі ми, як члени Конгресу, маємо зобов'язання забезпечити більшу ретельність та підзвітність Білого дому перед американськими платниками податків. Ми зобов'язані шукати шлях до перемоги, щоб ми могли зосередитися не лише на тому, щоб перемогти Росію, але й переорієнтувати наш апарат національної безпеки на той "прямий удар в лоб", який представляє китайська КПК. Неспроможність поставити ці питання,
і постійна готовність Конгресу підтримувати цю ідею карт-бланшу, на мою думку, є нехтуванням обов'язками і рецепт катастрофи, який уможливить поразку України і посилить китайську агресію. Все це можна поділити на три стратегічні напрямки: Стратегія перемоги; Прозорість і підзвітність; і Шлях до Тривалого миру:
1. Президент Байден і президент Зеленський повинні
надати Конгресу США реальну стратегію перемоги. Просто заявити, що "ми з вами, доки не переможемо" або "ми повинні перемогти" - це не стратегія перемоги. Як Україна може перемогти і скільки часу це очікується, що це займе? Ці оцінки не обов'язково мають бути точними, але ми повинні розуміти кінцеву мету та критерії виходу.
2. Яка орієнтовна ціна, пов'язана з реалізацією стратегії перемоги? Вибіркове розкриття інформації та поступові запити в середньому на 12 мільярдів доларів на місяць є непідйомною, нежиттєздатною і неприйнятною.
3. Президент Байден і міністр Остін повинні чітко інформувати американський народ про стан війни в Україні. Це включає в себе інформування громадськості про прогрес, досягнутий Україною на сьогоднішній день, окреслити причин, що призвели до нинішнього глухого кута, і надання оновленої інформації про стан
"весняного контрнаступу".
4. Президент Байден і держсекретар Остін повинні
пояснити, чому майбутні інвестиції США є необхідними.
Це включає в себе визначення того, яке саме озброєння надсилається, і як ця конкретна зброя допоможе виграти війну, а не просто продовжити її. Крім того, важливо
отримати оцінку того, яка зброя не була відправлена, але могла б змінити траєкторію війни до сьогоднішнього дня.
5. Президент Байден і міністр Остін повинні надати Конгресу список озброєнь, які не були направлені до України, але які були б ефективними змінити нинішню патову ситуацію. Нинішня політика адміністрації
політика повільної допомоги лише продовжила страждання України, і саме на ній лежить відповідальність
страждання України, і це відповідальність Конгресу
зіграти свою роль у вирішенні питання про те, які додаткові можливості слід запропонувати Україні. Неспроможність поставити ці питання,і подальша готовність Конгресу
підтримувати цю ідею карт-бланшу, яка існує дотепер, призвела до того, що на сьогодні ідея "карт-бланш", на мою думку, є нехтуванням обов'язками і рецептом катастрофи, який уможливить поразку України і посилить китайську агресію".
6. Президент Байден і держсекретар Остін повинні пояснити що станеться, якщо американські інвестиції в
Україну, припиняться. Чи вважаємо ми, що країни ЄС і НАТО
також відмовляться від допомоги Україні? Чи не зможе Україна вижити і перемогти? Якщо ні, то чому? Який основний військовий експорт був би необхідним?
7. Казначейство і торгівля США повинні звітувати перед Конгресом про рівень виконання та дотримання вже затверджених санкцій проти Росії. Ніхто не надає Конгресу регулярної та ґрунтовної інформації щодо чинних санкцій.
8. США і всі члени НАТО повинні прийняти
політику повних санкцій проти Росії, яка б включала ВСЮ нафту, зерно і рідкоземельні мінерали. Ці три критично важливі експортні товари наразі не зазнали значного впливу глобальні санкції, і вони становлять основну частину
експортних надходжень до Росії.
9. Президент Байден і держсекретар Остін повинні
надати чітке пояснення, чому запитувані ресурси є правильними для перемоги.
10. Чи узгоджуються цілі місії США та України щодо Криму?
цілей місії щодо Криму? Чи вважають США прагнення України повернути Крим реалістичним? Для цієї дискусії достатньо засекреченого місця.
11. Президент Байден і президент Зеленський повинні
продовжувати надавати Конгресу повний звіт
- наскільки це можливо - про системи озброєнь, які
були відправлені і використані на сьогоднішній день.
12. Президент Байден повинен надати зобов'язання і докази того, що його адміністрація не ставить під загрозу графік і вартість критично важливих вітчизняних програм озброєнь або зобов'язань. які ми взяли на себе перед тайванськими програмами FMS і ізраїльськими програмами FMF. Ми не можемо канібалізувати потенціал заради наших власних можливостей - або інших стратегічних партнерства - для виконання зобов'язань перед Україною.

оригинал:https://signalscv.s3.us-west-1.amazonaw ... _paper.pdf

этот текст я не читал, но слушал аналитический разбор этого текста на русском.

у республиканцев есть здравые претензии к Байдену.

- отсутствие стратегического плана помощи украине для её победы над россией
- капельное дозирование помощи, вместо предоставления всего необходимого для победы
- отсутствие контроля за уже переданной помощью

:-)

[Николай]

в связи с запросом Байдена в конгресс о финансировании Украины.
прежде чем дать добро, республиканцы хотят услышать от администрации Байдена ответы на 12 вопросов. нижеследующий текст передан в администрацию спикером.
цитируемое на украинском.
...
:-)

Проблема намного глубже, чем ты говоришь, - капельное финансирование. Здешняя мадам, безумная от чмошника, не хочет знать и не ведает, что главной причиной отказа республиканцев (избирателей Америки!) в помощи Украине является коррупция и отказ Зеленского её искоренять. Перипетии этой острой драмы в судьбе Украины освещал Швец и только нападение ХАМАС помогло администрации Байдена в решении финансирования Украины, поместив её пакет в один законопроект с помощью Израиля для победы над ХАМАСом.

Зеленский, когда его припёрли в США вопросом о коррупции верхушки властей Украины, не нашёл ничего лучшего, чтобы оправдаться, - мы ж воруем не американское, а у своих.
Time: Помощники Зеленского не верят в победу и хотят менять “топ генерала” ВСУ/ №599 - Юрий Швец

► Показать

“The Time”: В офисе Зеленского “воруют так, как будто завтра не наступит” / №599 - Юрий Швец

► Показать