я думал, что с Булгаковым все уже давно раз'яснили пару (или больше) лет назад... а тут опять :)
видимо, совки, ждуны, вата и малоросы на єтот счет угомонятся нескоро :)
Олександр Сурков, FB писал(а):Досі не вгамувалися дебати щодо демеморізації Булгакова?
То пояснюю на пальцях.
_1. Як ставився Булгаков до України та українців?
Булгаков виріс у Києві в сім'ї колоніальної адміністрації. Тому всі його позитивні згадки про місто - це класичні алюзії "загубленого раю". А ось на українську мову та українську ідентичність він дивився очима героїв "Білої гвардії". Тобто офіцерів окупаційної армії. Звідси глузування над українізацією та взагалі відверта УКРАЇНОФОБІЯ, якої багато в його публіцистиці.
_2. Шаріков VS Преображенський в "Собачому серці" - це не протиставлення "культурності" Булгакова та "безкультур'я" його "опонентів", а конфлікт "старих інтелігентних" імперців з НОВИМИ БИДЛОІМПЕРЦЯМИ яких народив більшовистський переворот.
Тобто тих, хто у нас виступає проти меморіалізації Булгакова в Україні з "Шаріковими" асоціювати ніяк не виходить, це внутрішні тьоркі колонізаторів.
_3. Булгаков входить в російську шкільну програму, тому він є амбасадором російського культурного коду в Україні. Вже цього було б досить щоб його демеморіалізувати.
_4. Ті, хто "засуджують" прибирання пам'ятника в Києві - або просто не розуміють сили та ефекту монументальної пропаганди, особливо під час війни, або не до кінця вичавили з себе совка.
Це коротко, навскидку.
Я ще в тому році накидав розлоге есе щодо Булгакова і "Майстра і Маргарити", там все у мене розжувано по рокам і розділам, але не було часу його відредагувати та викласти.
Буде час - отримаєте та прочитаєте, щоб звільнитися від дитячих ілюзій у кого вони ще лишилися.